Галюциногенні ефекти кетаміну були виявлені через його використання для анестезії та через його витік на вулицю та поширення його рекреаційного використання та подальшої залежності. Огляд звітів лікарів і дослідників показує, що приблизно у 40% пацієнтів через кілька хвилин після внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення речовини виникають зорові та слухові галюцинації, збудження та ірраціональна шизофреноміметична поведінка, які зазвичай зникають приблизно через 45-60 хвилин.
Диссоціативний психоделічний стан, який викликає кетамін, був ретельно й глибоко вивчений в експериментах, проведених американським психіатром, нейробіологом і психонавтом професором Джоном Ліллі. Ліллі систематично повідомляв про суб’єктивні ефекти, отримані від взаємозв’язків «доза-реакція» (деталізовано в його книзі «Кетамінові мрії та реальність») під час експериментів, які він проводив на собі, як правило, перебуваючи в ізольованій флотаційній камері. Початкові розповіді Лілі зробили великий внесок у розуміння драматичних змін у свідомості та сприйнятті, спричинених кетаміном.
